Історія лабораторії

Печать

     Історія лабораторії міліметрової та субміліметрової радіоспектроскопії починається з 1983 р., коли з ініціативи акад. Л. М. Литвиненка та під керівництвом професора Харківського державного університету С. П. Дюбка було організовано дослідницьку групу, основним завданням якої були лабораторні дослідження спектрів молекул. Група мала забезпечувати вихідні дані для радіоастрономічних спостережень спектрів молекул у міжзоряному середовищі. Пізніше на базі цієї групи було створено лабораторію субміліметрової радіоспектроскопії. Спочатку в цій лабораторії крім С. П. Дюбка працювали ще дві людини: М. А. Пашаєв і Є. А. Алексєєв. Дещо пізніше до неї увійшли Є. М. Воробйова та В. Г. Велитченко. В результаті їх діяльності вже в 1987 р. було розроблено та побудовано перший варіант спектрометра для вивчення обертальних спектрів молекул. Одночасно проводилися дослідження спектрів низки молекул, зокрема, CF3H, Se02, СН3ОН, Н20, HCONH2 та ін. У наступні роки діяльність лабораторії була спрямована як на вдосконалення спектрометра, так і на вивчення спектрів молекул.

  В результаті реорганізації наукових відділів інституту у 1989 р. лабораторія субміліметрової радіоспектроскопії увійшла до складу відділу радіоастрономічної апаратури, зберігши всі напрямки своєї діяльності: продовжувалося вдосконалення раніше створеного спектрометра, проводилися дослідження молекулярних спектрів. Змінювався склад лабораторії. У похмурі 90-ті рр., переважно з економічних причин, її покинули М. А. Пашаєв, Є. М. Воробйова, В. Г. Велитченко. Однак у лабораторію прийшов В. В. Ілюшин, який активно включився до її діяльності. Відповідно до вимог часу була проведена ціла низка удосконалень спектрометра: підвищені чутливість і точність вимірювань, істотно розширено діапазон робочих частот (49-149 ГГц). В результаті реалізації режиму широкодіапазонного сканування частоти спектрометра вдалося забезпечити одночасно і високу точність вимірювань і отримання загальної картини спектра молекули, що спростило ідентифікацію.

      Було проведено великий обсяг досліджень багатьох молекул, що становлять інтерес як для астрофізики, так і для екології. Зокрема, проведено цикл досліджень "екологічних" молекул - цілого ряду фреонів: CHF2Cl, CF3CFH2, фреону 143а (CF3CH3), фреону 12 (CF2Cl2) . У 2003 р. до лабораторії прийшов Р. О. Мотієнко, який також активно включився до дослідницької діяльності. У лабораторії були проведені обширні дослідження обертальних спектрів молекул гліцину (CH2(NH2)COOH), метиліодиду (СН3I), формаміду (HCONH2), фурфуролу (С4Н3ОСНО), отримані нові дані для молекул з коливаннями великої амплітуди, таких як оцтова кислота (СН3СООН), ацетамід (CH3CONH2) та метиламін (CH3NH2). Подальше вдосконалення спектрометра дозволило розширити діапазон робочих частот до 250 ГГц із можливістю отримувати записи молекулярних спектрів у всьому діапазоні спектрометра, а потім і до 420 ГГц. При цьому початкова частота робочого діапазону знижена до 34 ГГц. За рахунок застосування сучасних синтезаторів прямого цифрового синтезу частоти вдалося значно прискорити запис молекулярних спектрів. Слід зазначити, що в даний час цей спектрометр є одним із найточніших у світі.

    У 2008 р. з приходом до лабораторії Н. Л. Погребняка розпочався розвиток нового наукового напряму у діяльності лабораторії: експериментального дослідження спектрів атомів у Рідбергівських станах. З цією метою почалася розробка та побудова лазерно-мікрохвильового спектрометра.

     Основні результати, отримані за час існування лабораторії міліметрової та субміліметрової радіоспектроскопії:

(1). Розроблено та створено автоматизований спектрометр міліметрового діапазону для проведення високоточних досліджень спектрів молекул. Переваги цього спектрометра переконливо продемонстровані при високоточному дослідженні обертального спектра молекули двоокису сірки, спектральні лінії якої є загальновизнаним вторинним стандартом частоти. Лабораторія однією з перших у світі реалізувала режим широкодіапазонного сканування частоти спектрометра, який забезпечує одночасно як високу точність вимірювань, так і отримання загальної картини спектра молекули. Режим широкодіапазонного сканування спочатку був успішно застосований для дослідження спектрів деяких фреонів. Нині це є основним режимом роботи спектрометра. Подальше вдосконалення спектрометра проводилося з урахуванням застосування сучасної елементної бази, зокрема синтезаторів прямого цифрового синтезу частоти. Це дозволило суттєво (в 4 рази) підвищити швидкість запису молекулярних спектрів, а також забезпечити безперервність записів спектра у робочому діапазоні частот спектрометра.

(2). Істотних успіхів досягнуто у розробці теоретичних підходів до досліджень спектрів молекул із внутрішніми коливаннями великої амплітуди. Однією з перших молекул цього класу була молекула оцтової кислоти, що має ускладнення за рахунок торсійного коливання великої амплітуди. Вперше отримано опис обертального спектра цієї молекули з експериментальною точністю близько 0.001 МГц. Подальший розвиток підходів, вироблених для дослідження обертальних спектрів молекули оцтової кислоти, дозволило успішно аналізувати молекули з двома різними коливаннями великої амплітуди, зокрема метиламіну, та ацетону.

(3). Розроблено теоретичний формалізм та створено програму обробки спектрів молекул із шестикратним бар'єром обертанню C3v групи, які успішно застосовані при аналізі спектрів толуолу, деяких похідних від цієї молекули, та нітрометану. Розроблено теоретичний формалізм та створено програму обробки спектрів молекул із двома групами C3v симетрії та симетрією C2v кістяка молекули. Розроблено теоретичний формалізм та створено програму обробки спектрів молекули з однією внутрішньою дзигою C3v симетрії, яка дозволяє враховувати міжколивальну взаємодію між різнотипними коливаннями у молекулі.

(4). Хотілося б особливо наголосити, що на основі досліджень спектрів молекул ацетаміду, N-метилформаміду, ізометилціанату проведених нашою лабораторією, ці молекули була вперше виявлені у міжзоряному просторі. Крім того, детальне вивчення спектра гліцину дозволило зробити висновок про помилку зарубіжних дослідників при спробі виявити цю молекулу у міжзоряному середовищі.

   Результати діяльності лабораторії представлені на численних міжнародних конференціях та симпозіумах, опубліковані у провідних міжнародних журналах (загальна кількість публікацій – більше 100). За час існування лабораторії її співробітниками захищено 5 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук, та 2 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. Великий обсяг досліджень та велика кількість публікацій отриманих результатів призвели до утворення численних міжнародних зв'язків. Співробітники лабораторії взаємодіють з відділенням фізики та астрономії Університету Британської Колумбії (м. Ванкувер, Канада), Національною радіоастрономічною обсерваторією (Грін Бенк, США), хімічним факультетом Університету м. Болонья (Італія), Брауншвейгським технічним університетом (м. Брауншвейг, Німеччина). Найбільш тісні контакти у співробітників лабораторії склалися з Національним інститутом стандартів та технологій (США), Лабораторією фізики лазерів, атомів та молекул Лілльського університету науки і технології (Франція), Міжуніверситетською лабораторією атмосферних систем (Університет Париж 12 Валь де Марн та Університет Париж 7 Дені Дідро, Франція), Першим фізичним інститутом Кельнського університету (м. Кельн, Німеччина).

Copyright © 1998-2015 Історія НДЛ міліметрової та субміліметрової спектроскопії - Радиоастрономический институт НАН Украины. All Rights Reserved.
Contact to administrator