Історія інституту - Радіоастрономічний інститут НАН України

Короткі нариси історії інституту

Друк

   history-1Створення Радіоастрономічного інститут відбувалося в два етапи. На першому етапі 1 квітня 1980 р. на виконання постанови Президії АН УРСР від 26.03.80 р. №135 в Інституті радіофізики та електроніки АН УРСР був створений автономний Сектор (незабаром перейменований на Відділення) радіоастрономії ІРЕ АН УРСР.

   Керівником Сектора радіоастрономії був призначений заступник директора з наукової роботи д. ф.-м. н. Л. М. Литвиненко.

Створення Сектора радіоастрономії диктувалося необхідністю сконцентрувати зусилля вчених і фахівців на дослідженнях в декаметровому діапазоні радіохвиль, в якому до цього часу був отриманий цілий ряд важливих фундаментальних результатів світового рівня, і на радіоастрономічному освоєнні нових частотних діапазонів відповідно до постанови Президії АН УРСР від 19.09.79 р. № 367 "Об исследованиях в области радиоастрономии и перспективы их развития".

До складу Сектору радіоастрономії, поряд з традиційно радіоастрономічними відділами, увійшли відділи, які успішно працювали в галузі створення різної апаратури (високочутливих приймачів, потужних імпульсних передавачів, антен, радіолокаційних і радіометричних систем і т. п.) сантиметрового та міліметрового діапазонів радіохвиль, а також у галузі розповсюдження радіохвиль у різних середовищах (поблизу поверхонь суші і моря, у тропосфері й іоносфері). Це дозволяло сподіватися на швидкий і успішний розвиток усехвильової радіоастрономії в Україні.

Були визначені основні напрямки наукової діяльності Сектора радіоастрономії:

-    проведення радіоастрономічних досліджень в декаметровому і міліметровому діапазонах і створення відповідних технічних пристроїв;

-    розвиток позаатмосферної (космічної) радіоастрономії;

-    створення систем зв'язку для народного господарства з використанням радіоастрономічних методів.

history-2history-3history-4

Структурно сектор радіоастрономії складався з 8 наукових відділів, які включали в себе 5 лабораторій та 15 науково-дослідних груп, загальна чисельність співробітників складала 214 осіб, серед них 8 докторов і 23 кандидата наук. Крім наукових підрозділів, до складу Сектора входили підрозділи науково-організаційної та господарської інфраструктури.

 

Назва відділу, лабораторії, НД групи

Керівник

Відділ декаметрової радіоастрономії (№211)

Лабораторія теоретичної радіоастрономії, НД група ЭОМ

С. Я. Брауде

В.М. Конторович

С. Л. Рашковський

Відділ декаметрових радіотелескопів і інтерферометрів (№212)

НД група конструювання радіоапаратури

НД група інтерферометричних досліджень УРАН-1

НД група експлуатації радіотелескопу УТР-2 і радіоастрономічних вимірювань

А. В. Мень

Н. А. Мірошніченко

В. В. Кримкін

Відділ УТР-2 (№213)

НД група розробки, проектування та спорудження

Є. П. Коноваленко

В. С. Шипер

Проблемний галузевий відділ (МПЗЗ СРСР і АН УРСР) антених систем (№214)

Лабораторія приймально-передавальних антенних систем

НД група розробки та дослідження антенних систем

Лабораторія приймально-передавальної і контрольно-вимірювальної нестандартної апаратури

НД група конструювання контрольно-вимірювальної апаратури

А. В. Антонов

Ю. М. Герасімов

A. А. Гридин

B. С. Архіпов

В. Н. Блінов

Відділ прикладної електродинаміки (№215)

НД група прикладної електродинаміки

НД група математичного забезпечення

Л. М. Литвиненко

С. Л. Просвірнін

І. І. Резнік

Теоретичний відділ розповсюдження радіохвиль в іоносфері (№216)

Неструктурна лабораторія

НД група по дослідженню ННЧ діапазону

П. В. Бліох

В. Г. Безродній

Б. В. Лазебній

Відділ радіометричної та вимірювальної апаратури (№217)

НД група автоматизації наукових досліджень

С. О. Песковацький

Міжгалузевий відділ МОП СРСР і АН УРСР (№218)

Лабораторія полігонних досліджень

НД група передавальних пристроїв

НД група обробки інформації

НД група радіоелектронної апаратури

В. П. Чурілов

Л. І. Шарапов

В. Д. Науменко

О. Г. Яровой

Н. Ф. Дахов

 

У період 1980-1985 рр. вченими та фахівцями Відділення радіоастрономії були проведені дослідження і розробки по 34-и НДР, з них 9 - за планом найважливіших робіт за завданнями директивних органів СРСР. Із загального числа співробітників (214 осіб) виконанням госпдоговірних робіт були зайняті 102 людини, а фінансування госпдоговірної тематики в 1,5 рази перевищувало обсяг держбюджетного фінансування, що виділяється Відділенню Академією наук.

При виконанні НДР було отримано ряд нових фундаментальних і прикладних результатів в декаметрової радіоастрономії, астрофізиці, в області розповсюдження радіохвиль в атмосфері і ближньому космосі, розвивалися математичні методи рішення дифракційних задач електродинаміки, були створені радіолокаційні і радіометричні системи міліметрового діапазону хвиль для дистанційного зондування навколишнього середовища, розроблені унікальні по своїй чутливості і малим шумам приймачі та підсилювачі для міліметрової радіоастрономії.

Відповідно до розпорядження Ради міністрів УРСР від 18 листопада 1985 р. №660-р і постановою Президії АН УРСР від 29.11.85 р. №437 на базі Відділення радіоастрономії був створений Радіоастрономічний інститут Академії наук УРСР (у складі Відділення фізики і астрономії АН УРСР) як головна організація в галузі радіоастрономії в Україні.

При створенні Інституту структурні зміни практично не торкнулися відділів, що входили до складу Відділення, (нумерація відділів стала двозначною), але додатково на базі відділу космічної фізики та Одеського відділу ГАО АН УРСР було створено Київське відділення радіоінтерферометричних досліджень (керівник В. Л. Кульчицький).

У зв'язку з важливістю робіт по розробці радіоастрономічної апаратури та приладів декаметрового і міліметрового діапазонів, з метою створення необхідної для цього виробничої бази в інституті 01.04.86 р. на виконання постанови Бюро Президії від 21.02.86р. №1016 було створено експериментальне виробництво на базі двох виробничих дільниць СКТБ ІРЕ АН УРСР (м. Харків) і Одеської ділянки дослідного виробництва ГАО АН УРСР.

history-5

Президент АН УРСР академік Б.Є. Патон представляє Вченій раді РІ директора Л.М. Литвиненка. 1986 р. 

У перші роки становлення Інституту дослідження в області декаметрової радіоастрономії були значно розширені і інтенсифіковані. Інститут став головним по комплексній науковій програмі Академії наук УРСР "Радіоастрономічні дослідження космічного випромінювання в декаметровому діапазоні радіохвиль" ("УРАН"), спрямованої на створення навколо базового телескопа УТР-2 унікальної системи декаметрових радіотелескопів-інтерферометрів:

УРАН-1 (м. Готвальд, Харківська обл., РІ АН УРСР),

УРАН-2 (м. Полтава, ПГО АН УРСР),

УРАН-3 (м. Шацьк, Волинська обл., ФМІ АН УРСР),

УРАН-4 (м. Маяки, Одеська обл., РІ АН УССР).

Спільним наказом Президії АН УРСР і МВССО УРСР від 12-19 жовтня 1988 р. Інститут був визначений головною організацією в республіці по радіофізичним дослідженнями іоносфери.

Розвивалися нові напрямки досліджень далекого і ближнього космосу. Президією Академії наук УРСР констатувався високий рівень наукових досягнень інституту в області декаметрової радіоастрономії, їх пріоритетність у світовій радіоастрономії і велике значення для розвитку фундаментальних і прикладних досліджень.

У міліметровому діапазоні радіохвиль пріоритетними стали дослідження та розробки, спрямовані на створення інструментальної бази для проведення радіоастрономічних спостережень.

Поряд з цим в інституті виконувалося велика кількість госпдоговірних НДР, в основному за рішенням директивних органів. Кількість госпдоговірних НДР становило приблизно половину від загального числа науково-дослідних робіт, а їх фінансування до 1990 р. в 2 рази перевищувало обсяги бюджетного фінансування, що виділяється інституту Академією наук УРСР.

Тематична спрямованість госпдоговірних робіт відповідала основним пріоритетним напрямкам досліджень інституту (зокрема, дослідження Землі та планет методами дистанційного зондування). Це сприяло розвитку фундаментальних досліджень і було однією з форм впровадження результатів фундаментальних досліджень у народне господарство.

З метою вдосконалення структури інституту для оптимального розвитку його перспективних наукових напрямків 01.10.1989 г. у складі науково-дослідних підрозділів інституту було організовано 3 відділи:

-    відділ обчислювальної математики (№20, зав. відділом С. Л. Просвірнін) на базі групи обчислювальної математики відділу прикладної електродинаміки (№15);

-    відділ електронних НВЧ приладів (№21, зав. відділом Д. М. Ваврів) на базі групи електронних НВЧ приладів відділу прикладної електродинаміки (№15) і відділу радіоастрономічної апаратури (№18);

-    відділ радіотехнічних систем (№ 19, зав відділом Л. І. Шарапов) на базі частини відділу №18.

На період 1991-1995 рр. в області декаметрової радіоастрономії було заплановано завершення створення системи радіоінтерферометрів УРАН (з базами 42,3, 151,9, 613,1, 1946,2 км) і проведення з їх допомогою регулярних спостережень різних космічних радіоджерел - квазарів, радіогалактик, залишків наднових та ін.

В області міліметрової радіоастрономії передбачалося будівництво радіотелескопу РТМ-16 з діаметром головного дзеркала 16 м і якістю його поверхні, що забезпечує високу ефективність антени в короткохвильовій частині міліметрового діапазону, а також розробка для РТМ-16 високочутливої приймальної апаратури.

Намічалася модернізація радіолокаційних і радіометричних систем, розроблених в інституті для моніторингу навколишнього середовища в міліметровому діапазоні радіохвиль, з метою підвищення їх чутливості, стабільності роботи і надійності. Для подальшого розвитку одного з основних наукових напрямків досліджень інституту була також запланована розробка нових методів діагностики навколоземного космічного простору для їх використання у спостережній радіоастрономії, радіозв'язку, радіомовлення і екологічному моніторингу. Для виконання цього завдання в 1993 р. на базі частини відділу №16 був створений науково-дослідний відділ іоносферного поширення радіохвиль (№22, зав. відділом Ю. М. Ямпольський).

Створення всієї системи радіоінтерферометрів декаметрового діапазону "УРАН" було завершене в 1993 р.

У цьому ж році Бюро Президії АН України затвердило проектно-кошторисну документацію на спорудження радіотелескопа РТМ-16. Однак планам його створення не судилося здійснитися.

У зв'язку з розпадом СРСР та економічним спадом і кризою було значно зменшено бюджетне фінансування НДР, а фінансування госпдоговірних робіт скоротилося в кілька разів. На науку кошти бюджету виділялися державою за залишковим принципом, закони про оплату праці працівників наукової сфери не виконувалися, зарплати затримувалися.

У цих умовах, керуючись постановою Президії HAH України від 06.12.1995 г. №326 неотложных мерах по реорганизации структуры и штатов учреждений HAH Украины", Інститут змушений був піти на непопулярні заходи - ліквідацію частини наукових відділів і скорочення штатних співробітників.

С 01.07.96 р. були розформовані експериментальне виробництво, відділ радіотехнічних систем (№19), Київське відділення РІ НАНУ та відділ № 14, а також відділ науково-технічної інформації. Чисельність інституту була скорочена на 42 людини, частина науковців, дирекція та допоміжні служби були переведені на роботу в режимі неповного робочого часу до появи додаткової тематики.

До кінця "лихих 90-х" ситуація з фінансуванням дещо покращилася - з'явилася додаткова тематика за договорами з МОН України, Антарктичним центром, зарубіжні гранти та контракти. Інститут став учасником Національної космічної програми України, радіотелескоп УТР-2 і система інтерферометрів УРАН були включені до переліку наукових об'єктів, що є національним надбанням України. Об'єкти з цього переліку отримали додаткову фінансову підтримку. У зв'язку з цим в структурі інституту відбулися деякі зміни.

У 1998 р. спільно з Національним космічним агентством було організовано лабораторію наземно-космічних досліджень, в 2000 р. спільно з КрАО МОНУ і ГАО НАНУ - лабораторія нових технологій радіоастрономічних досліджень. Для виконання розробок за контрактами із зарубіжними фірмами був створений експериментальний відділ високих технологій НВЧ (№ 14).

Наступні зміни в структурі інституту відбулися після затвердження Президією НАН України (розпорядження від 01.04.06 г. №357) цільової програми "Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні", що передбачала створення низькочастотного радіотелескопу нового покоління - Гігантського українського радіотелескопа. З метою підвищення ефективності керівництва і координації досліджень в галузі низькочастотної радіоастрономії і інтерферометрії в складі інституту на базі відділу декаметрової радіоастрономії, відділу астрофізики та радіоастрономічної обсерваторії імені С. Я. Брауде в березні 2007 р. було створено Відділення низькочастотної радіоастрономії (без права юридичної особи), керівник Відділення - заступник директора з наукової роботи О. О. Коноваленко. 23 березня 2009 г. склад Відділення низькочастотної радіоастрономії був розширений шляхом створення відділу радіоастрономічної апаратури та методів спостережень (№ 15), завідуючий відділом - І. С. Фалькович, відділ прикладної електродинаміки розформовано.

 

Copyright © 1998-2015 Історія інституту - Радіоастрономічний інститут НАН України. All Rights Reserved.
Contact to administrator