Премія ім. C.А. Песковацького Ради молодих учених РІ НАНУ в галузі радіоелектроніки і наукового приладобудування

Премія заснована у 2006 році. Премією можуть бути нагороджені молоді науковці РІ НАНУ віком до 35 років за вагомі внески в розвиток такого напрямку вітчизняної науки як радіоелектроніка і наукова приладобудування.  Премією нагороджуються в парні роки.

Довідка про засновника напрямку в науковому приладобудуванні  -  Песковацького Стефана Анатолійовича    (1926-2000).

   Стефан Анатолійович народився 10 лютого 1926 року на хуторі Нижнє-Калинівському, Костянтинівський район, Ростовська область (Росія). За фахом - радіофізик. З вересня 1949 р. по червень 1955 р. навчався. у Всесоюзному заочному енергетичному інституту (м. Москва), на радіотехнічному факультеті за спеціальністю “радіотехніка”, де і одержав диплом інженера-електрика з відзнакою. З листопада 1956 р. по листопад 1959 р. навчався в аспірантурі при Інституті радіофізики і електроніки Академії наук УРСР за спеціальністю “експериментальна радіофізика”. Ступень кандидата фізико-математичних наук здобув у 1962 р., а з 1975 р. - доктор фізико-математичних наук.
   Науковий шлях пройшов в науково-дослідних інститутах Академії наук УРСР від молодшого наукового співробітника (1956 р.) до завідувача наукового відділу і професора за спеціальністю “квантова радіофізика” (1975 р.).
   Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1989 р.). Нагороджений орденами і медалями СРСР: Орденом Вітчизняної війни І ступеня(1985 р.), орденом Слави ІІІ ступеня (1945 р.), медаллю “За Відвагу” (1945 р.), ювілейними медалями.

Трудовий шлях:

   Травень 1943 - травень 1948 рр. - служба в лавах Радянської армії. З травня 1944 по березень 1945 рр. брав безпосередню участь в бойових операціях радянських військ на 1-му та 3-му Білоруських фронтах.
   Січень 1949 - березень 1952 рр. - технік Ялтинської контори зв'язку (Кримська область).
   Березень 1952 - листопад 1956 рр. - інженер Харківської міжміської телефонної станції.
   Грудень 1956 - березень 1963 рр. - молодший науковий співробітник в Інституті радіофізики і електроніки АН УРСР.
   Березень 1963 - травень 1975 рр. - старший науковий співробітник в ІРЕ АН УРСР.
   Травень 1975 - грудень 1985 рр. - завідувач відділу в ІРЕ АН УРСР.
   1986 - лютий 1991 рр. - завідувач відділу в Радіоастрономічному інституті АН УРСР.
   Лютий 1991 - 2000 рр. - провідний науковий співробітник в РІ НАНУ.

Педагогічна діяльність:

   Вересень 1964 р. - 2000 р. - професор кафедри квантової електроніки Харківського державного університету за сумісництвом. Читав лекції з квантової радіофізики, теоретичним основам радіоспектроскопії , надпровідності та інш.
   1964-1976 рр. - завідувач кафедри квантової електроніки ХДУ.
   Серед його учнів - 6 кандидатів і 1 доктор.

Основні напрямки наукової діяльності:

   Основні напрямки наукових досліджень - динаміка спінових систем магнітних центрів у парамагнітних кристалах та вивчення механізмів спін-спінових і спін-фононних взаємодій у цих кристалах, комплексне вивчення мазерних характеристик активних речовин квантових підсилювачів сигналів НВЧ, вивчення механізмів електрон – електронної та електрон – фононної взаємодії у надпровідникових плівках з струмом. Розробив нові методи розрахунку шумливих характеристик транзисторних мікрохвильових підсилювачів та нові схемні рішення при створенні таких підсилювачів з мінімально можливими власними шумами.