Премія ім. А.В. Меня Ради молодих учених РІ НАНУ в галузі радіоелектроніки і наукового приладобудування

Премія заснована у 2013 році. Премією можуть бути нагороджені молоді науковці РІ НАНУ віком до 35 років за вагомі внески в розвиток такого напрямку вітчизняної науки як радіоелектроніка і наукове приладобудування. Премією нагороджуються в непарні роки.

Довідка про засновника напрямку в науковому приладобудуванні  -  Меня Анатолія Володимировича (1927-2011).

   Анатолій Володимирович народився 23 липня 1927 року в м. Харків (Україна).
   А.В. Мень закінчив Харківський електротехнічний інститут (з 2000 р.- Харківський національний технічний університет “ХПІ”) за спеціальністю "радіотехніка", де навчався з вересня 1945 року по червень 1949 р., і отримав диплом радіоінженера з відзнакою. З 1965 р. - доктор технічних наук ( кандидат технічних наук з 1954р.). У 1958 р. йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, а в 1971 р. – профессора.
   А.В.Мень - один з піонерів наукового напрямку в дослідженнях поширення надвисокочастотних сигналів в тропосфері Землі. Він першим в світовій практиці теоретично й експериментально дослідив вплив поверхні поділу на флуктуації характеристик радіохвиль, в галузі антенних систем знову ж таки першим в світі запропонував і створив фазовану антенну гратку з адаптацією до завад шляхом керування напрямками нулів її діаграми спрямованості.
   З 1958 р. його діяльність була зосереджена на розробці ефективних керованих широкосмугових декаметрових радіотелескопів та на дослідженнях декаметрового випромінювання космічних джерел. Його по праву вважають одним з фундаторів декаметрової радіоастрономії на Україні. Під його керівництвом розроблено і побудовано чотири покоління декаметрових радіоастрономічних інструментів, найбільший з яких унікальний УТР-2 вже чверть століття залишається найбільш ефективним в світі інструментом у декаметровому діапазоні радіохвиль. 
   А.В.Мень був одним з керівників академічної програми УРАН зі створення на Україні мережі радіоінтерферометрів декаметрового діапазону з наддовгими базами, яка забезпечує спостереження просторової структури космічних радіоджерел з кутовим розділом біля 1 секунди. Ці унікальні інструменти дозволяють і до теперішнього часу отримувати нові радіоастрономічні та астрофізичні дані щодо найвіддаленіших об’єктів Всесвіту – квазарів.
   А.В. Мень - лауреат державних премій СРСР (1977 р.) і України (1997 р.) в галузі науки і техніки. У 1997 році йому присвоєно почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України, а в 2005 р. нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України.
   За видатні наукові досягнення у 1988 р. А.В. Меня обрано членом-кореспондентом академії наук УРСР.

Трудовий шлях:

   На протязі 1949 – 1955 рр. А.В. Мень працював в Фізико-технічному інституті Академії наук УРСР. З 1955 р. його наукова діяльність пов'язана з Інститутом радіофізики і електроніки АН України, а з 1985 р. – з Радіоастрономічним інститутом НАН України.
   У період 1949-1959 рр. він проводив дослідження в галузі радіофізики, спрямовані на дослідження поширення радіохвиль над морською поверхнею і вирішення ряду фундаментальних і прикладних завдань з метою підвищення точності і чутливості радіолокаційних і радіопеленгаційніх радіотехнічних систем.
   З 1959 р. А.В. Мень займався дослідженнями в галузі декаметрової радіоастрономії. З 1986 до 2011 р. – завідував науковим відділом у Радіоастрономічному інституті НАН України.

Педагогічна діяльність:

   А.В. Мень викладав загальні та спеціальні курси у Харківському національному університеті радіоелектроніки. Під його науковим керівництвом захищено 12 кандидатських та 2 докторські дисертації.

Основні напрямки наукової діяльності:

   - ефективні керовані широкосмугові декаметрові радіотелескопи;
   - дослідженнях декаметрового випромінювання космічних джерел.